Нічого нового в «Новому Казахстані», оскільки продовжуються посягання на свободу соціальних мереж

di | 05/16/2022

Боротьба з кібербулінгом використовується як звинувачення, щоб посилювати цензуру

Мітинг противників «закону про кібербулінг» у парку Ганді. Алмати, 23 квітня 2022 р. Фото Жара Зардихана

Перекладач: Руслана Ященко

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав зміни до законів про «захист прав дитини, освіту, інформацію та інформатизацію», які можуть ще більше обмежити свободу ЗМІ в країні. За іронією долі, цей крок був оголошений у Всесвітній день свободи преси 3 березня 2022 року.

У початковому проекті, під приводом захисту дітей від кібербулінгу, закон не тільки зобов’язував іноземні «онлайн-платформи» реєструвати місцеву юридичну особу чи представництво очолене громадянином Казахстану, а й змушував їх видаляти «небажану» інформацію протягом 24 годин після звернення аморфного «уповноваженого органу». Законопроект був поспішно прийнятий на першому слуханні 15 вересня 2021 року Мажилісом, нижньою палатою казахстанського парламенту, з огляду на те, що політична система з домінуванням однієї партії не пропонує реальної перевірки чи критики.

Згідно з конституцією, Мажиліс має виключне право ініціювати законопроекти, які в разі ухвалення скеровуються до Сенату, верхньої палати, для затвердження, щоб стати законом, за умови якщо Сенат не відхилить його, або не змінить і не повернеться до нижньої палати. Якщо Мажиліс погоджується на зміни, законопроект ухвалюють і очікують на підпис президента.

Але навіть без запропонованого законопроекту чинний «Закон про ЗМІ» розглядає онлайн-платформи, зокрема соціальні медіа, як ЗМІ, накладаючи на їх власників юридичну відповідальність, як і на будь-які ЗМІ, таким чином вони підлягають блокуванню чи забороні. А отже, блогери та інші творці онлайн-контенту можуть нести юридичну відповідальність нарівні з журналістами за порушення закону, хоча журналісти мають декілька законних привілеїв, наприклад, акредитація. Крім того, зміни до Закону про комунікацію 2014 року вже розширили перелік посадових осіб, які мають право блокувати інтернет-публікації без ухвали суду, до якого входять генеральний прокурор, його заступники та Комітет з питань національної безпеки (КНБ). Це вже стало наслідком того, що понад 90 відсотків веб-сайтів були заблоковані без ухвали суду.

Правові засоби захисту не обмежуються лише заборонами та блокуваннями. 1 травня 2022 року жительку Казахстану з українським громадянством заарештували на десять днів, і зараз їй загрожує депортація просто за репост історії в Instagram на підтримку проукраїнської акції 1 травня, яку вона сама видалила до будь-якої судової скарги.

У своєму зверненні до народу 16 березня 2022 року Токаєв поділився своїм баченням, так званим, «Новим Казахстаном», після масових протестів і загиблих мирних громадян у січні 2022 року, підкресливши життєво важливе значення конкурентних і вільних ЗМІ, додавши:

Государство особое внимание уделит созданию открытого информационного пространства, востребованных и сильных медиа. … Убежден, что дальнейшие демократические преобразования невозможны без независимых и ответственных средств массовой информации.

«Особливу увагу держава приділятиме створенню відкритого інформаційного простору та сильних, затребуваних ЗМІ. …Я переконаний, що подальші демократичні перетворення неможливі без незалежних і відповідальних ЗМІ.»

Як не дивно, з самого початку його несподіваного приходу до влади після відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва 19 березня 2019 року, і незважаючи на багатообіцяючу промову, президентство Токаєва асоціювалося з придушенням інакодумства, арештом опозиційних активістів та обмеженням свободи ЗМІ.

Наприклад, повідомлялося, що казахстанська влада шпигує за журналістами за допомогою сумнозвісного програмного забезпечення Pegasus, а також впроваджує цензуру та блокування ЗМІ місцевих новин після їх публікації про фінансові привласнення, пов’язані з родиною колишнього президента. Згідно з повідомленням, під час надзвичайного стану (3–12 січня), оголошеного на тлі січневих протестів у Казахстані, один журналіст був убитий, одинадцять заарештовані, десять журналістів і п’ять редакцій зазнали нападу. Поки що уряд не зміг провести неупередженого, прозорого та ефективного розслідування трагічних подій, які за офіційними даними забрали 232 життя, більше восьми людей з яких загинули через тортури та застосування надмірної сили під час затримання силами безпеки.

За цих обставин умовне просування Казахстану з минулорічної 155-ї позиції на 122-у у Всесвітньому індексі свободи преси «Репортери без кордонів» (РБК) 2022 року не варто помилково сприймати як ознаку покращення, оскільки воно в основному відображає зміну методології, тоді як індивідуальний бал для Казахстану фактично знизився з 49,72 до 48,28.

Що стосується свободи Інтернету, Казахстан отримав 33 бали зі 100 в останній версії індексу Freedom on the Net від Freedom House, який кваліфікує країну як «невільну», посилаючись на арешти та затримання журналістів і блогерів, а також впровадження технологій моніторингу та постійних атак відмови в обслуговуванні (DDoS).

Затримання журналіста в Алмати, 2 березня 2020 р. Скріншот із YouTube-каналу Azattyq TV

Що стосується початкового проекту поправок, відомих як «Закон про кібербулінг» (закон о кибербуллинге), то він дуже детально описує статус і функцію онлайн-платформ і служб обміну повідомленнями, процедури їх правової реєстрації та національність (але не професійна кваліфікація) керівників їхніх представництв у Казахстані, рідко зосереджуючись на кібербулінгу чи переслідуванні. Цей законопроект, який явно схожий на чинне законодавство Росії та Узбекистану, не лише надавав би уповноваженому органу (уполномоченный орган) право блокувати доступ до іноземних онлайн-сервісів і месенджерів без рішення суду, але й взагалі заборонити їх у Казахстані, якщо вони не погодяться легально зареєструватися та відкрити представництво в Казахстані.

З самого початку було зрозуміло, що захист дітей від кібербулінгу є привабливим сучасним виправданням, оскільки досі Казахстан ніколи не турбувався про  булінг, не кажучи вже про кібербулінг. В кримінальному кодексі чи адміністративних правопорушень, немає жодної кримінальної відповідальності за кібербулінг. Як і слід було очікувати, згідно результатів запиту в Google станом на 2020 рік знущання чи переслідування були згадані урядом Казахстану лише раз, в той час, як «критика уряду» (44) та «загроза національній безпеці» (39) є найпоширенішими запитами цензури.

З моменту ухвалення нижньою палатою парламенту, законопроект викликав резонанс у громадськості, особливо серед журналістів та правозахисників, за яким послідували численні звернення та петиції проти запропонованих поправок. Багато з них погодилися, що головною метою поправок було обмеження соціальних мереж, а не захист дітей. Як повідомила засновниця соцмережі «Protenge», яка стежить за нецільовим використанням бюджетних коштів, Джаміля Марічева:

Очевидное, что это рано или поздно должно было случится, потому что на данный момент соцсети – это единственная свободная площадка, которая никак не может контролироваться со стороны властей.

«Очевидно, це врешті-решт мало статися, оскільки на даний момент соціальні мережі є єдиною безкоштовною платформою, яку влада ніяк не могла взяти під контроль.»

У традиційних ЗМІ Казахстану в основному переважають державні ЗМІ або ті, хто має тісні зв’язки з урядом, тоді як опозиційна преса систематично витіснялася. Загалом, кількість ЗМІ постійно зменшується.

Громадські протести тривали аж до березня 2022 року, тоді законопроект був переглянутий Сенатом, оскільки численні групи з прав людини та свободи ЗМІ звернулися до уряду з проханням повністю відмовитися від цього законопроекту. Цього разу, поряд із порушенням основних свобод, також висувається потенційна фінансова шкода від майбутньої заборони соціальних медіа-платформ, яка оцінюється в 5 мільярдів доларів США на рік. Водночас у квітні противники законопроекту проводили мітинги як у столиці Нур-Султані, так і в Алмати.

pic.twitter.com/aaG25yhkqk

— Mutali Moskeu (@mutali_moskeu) April 23, 2022

Зрештою, 14 квітня 2022 року Сенат повернув законопроект до нижньої палати, запропонувавши суттєві зміни: позбавити «уповноважений орган» права блокувати на свій розсуд доступ до веб-сайтів, соціальних мереж і месенджерів та обмежити видалення публікації якщо тільки ця інформація не буде оцінена експертною групою як кібербулінг, спрямований на дитину. 20 квітня 2022 року нижня палата схвалила зміни Сенату, які будуть підписані президентом, але критики все ще підкреслюють, що в законопроекті бракує чіткості щодо процедур і функцій експертної групи, а також чітких і докладних визначень.

Перекладач: Руслана Ященко

Read More

Creative Commons LicensedUnless otherwise stated, all content created by Global Voices is published under a Creative Commons Attribution-Only license.

Lascia un commento

Il tuo indirizzo email non sarà pubblicato.